«Була суцільна рубка. З поля бою вийшли не всі»: полтавські журналісти чекають зниклого безвісти колегу Володимира Паршевлюка

Медіаспільнота Полтави ініціювала встановлення на столі для журналістів у сесійній залі міськвиконкому іменної таблички головному редактору сайту 0532.ua Володимиру Паршевлюку, який з кінця 2023 року вважається безвісти зниклим. Військовослужбовець ЗСУ Володимир Паршевлюк (позивний «Журналіст») не повернувся з бойового завдання у районі Синьківки Харківської області.

ВІДЕО ДНЯ

«Я пропоную встановити металеву табличку з написом „Місце чекає. Ми всі — теж“. І щоб стілець завжди залишався вільним, — говорить ініціаторка ідеї Анастасія Мацько з „Полтавської хвилі“. — Володя був частиною медійної спільноти, тому я хотіла б, щоб було постійне нагадування, аж до його повернення. Раніше кожна сесія проходила з ним, а зараз таке відчуття, що будь-який офлайн там неповний без нього».

Медіаспільнота Полтави ініціювала встановлення на столі для журналістів у сесійній залі міськвиконкому іменної таблички головному редактору сайту 0532.ua Володимиру Паршевлюку

Кошти на виготовлення таблички зібрала також медійна спільнота. І 10 червня ця ідея була реалізована.

РЕКЛАМА

Дехто сподівається, що коли Володимир повернеться, то табличку знімуть й подарують йому як сувенір. А поки що це буде маленька шана колезі.

Свій творчий шлях випускник Кременчуцького національного університету ім. Остроградського Володимир Паршевлюк, який отримав спеціальність «Видавнича справа та редагування», розпочав у 2006 році з роботи в районній газеті «Злагода» в Нових Санжарах. Протягом 2008−2014 років працював кореспондентом тижневика «Ехо» у Кобеляках.

Брав активну участь в подіях Революції гідності в Києві та Нових Санжарах. За свій внесок у боротьбу з тодішньою владою був призначений головою Новосанжарської районної державної адміністрації.

РЕКЛАМА

Та за деякий час чоловік зрозумів, що справа його життя не політика, а саме журналістика. Тому невдовзі повернувся в професію. І на початку 2018-го став частиною команди 0532.ua й аж до мобілізації був її головним редактором.

В якийсь момент Володимир зрозумів, що справа його життя не політика, а саме журналістика. Тому невдовзі повернувся в професію

Володимир вів здоровий спосіб життя, захоплювався різними видами спорту. Зокрема, займався дайвінгом, бігом і футболом.

Брав участь у марафонських забігах, що проходили в місті, занурювався на 27-метрову глибину каньйону на Дніпропетровщині, а також був основним гравцем футбольної команди «Полтавських спортивних журналістів» («ПСЖ»), з якою виступав на благодійних матчах по всій області.

«Коли працював і жив у Нових Санжарах, то очолював районну федерацію футболу й був дотичний до організації багатьох заходів, турнірів», — пригадує виконавчий директор спортивного клубу «Полтава» і гравець «ПСЖ» Станіслав Майзус.

РЕКЛАМА

А ще Володимир був донором Полтавської обласної станції переливання крові й радів, що іноді може бути корисним у такий спосіб.

Любив музику, дітей (своїх найбільше), вуличні фотозйомки. І просто любив життя.

Володимир любив музику, дітей, вуличні фотозйомки. І просто любив життя

«Журналіст активно допомагав ЗСУ ще з 2014 року. Під час повномасштабної війни він робив інтерв'ю з військовими та їздив до гарячих точок, куди доправляв допомогу нашим захисникам, — додає редактор щотижневика „Ехо“ Ігор Філоненко. — Знаючи його як невиправного ідеаліста та романтика, вірю в те, що він буквально рвався в ряди ЗСУ. Не брали через стан здоров’я. Врешті взяли».

Присягу на вірність Україні Володимир Паршевлюк прийняв у символічний для українців день — 14 жовтня 2023 року. «Все буде Україна, але тільки за нашої безпосередньої участі. Я задоволений, тому що нас годують дуже добре. І форму красиву видали. І час для корисних фізичних навантажень теж знаходиться. Буду вчитися, щоб бути максимально корисним», — писав він у соцмережах.

4 грудня Володимир закінчив військову підготовку, а вже за пів місяця новоспечений воїн у складі великої групи бійців відбивав втрачені позиції у гарячій фронтовій точці. «Була суцільна рубка, є точні втрати, а кілька хлопців не вийшли із зони», — повідомили Розі Тумановій, колишній дружині зниклого безвісти журналіста, достовірні джерела.

«Тобто не один Володимир не встиг вийти з території ворога. Я дуже сподіваюся, що він, попри все, живий. Надіються люди, яким він небайдужий. Тішуся, що таких багато», — зазначила жінка, яка наразі з двома неповнолітніми синами перебуває в Німеччині.

«Як правило, зниклими безвісти вважають військовослужбовців, тіла яких неможливо забрати з поля бою. Або неможливо ідентифікувати. Третій варіант — полон. І зовсім небагато шансів на те, що солдата знайдуть живим і неушкодженим. Та все ж будемо сподіватися на ті мізерні шанси. Знаючи Володю, не сумніваюся, що він без вагань міг погодитися виконувати найнебезпечніше завдання і піти в саме «пекло», — резюмує редактор «Еха» Ігор Філоненко.

Прізвище Паршевлюка офіційно внесено до бази даних зниклих громадян Міністерства внутрішніх справ України.

На повернення сина дуже чекають його мама й батько, які живуть у Великих Сорочинцях на Миргородщині.

Раніше «ФАКТИ» публікували інтерв'ю з письменником, журналістом, блогером, членом українського ПЕН-клубу, лауреатом національної премії імені Шевченка 2021 року Станіславом Асєєвим, який восени 2023 року добровільно пішов на фронт.

Фото — відкриті джерела

Источник