11-річна художниця Ніколь Вихрова із села Токарі, що на Сумщині, після повномасштабного вторгнення разом з мамою на кілька місяців виїздили до Польщі. Після повернення вона продовжила заняття творчістю і своїми малюнками взялась допомагати бійцям. Дівчинка співпрацює з сумськими волонтерами. Художниця створює роботи з дуже глибоким патріотичним задумом. Завдяки своїм картинам школярка розповідає про Україну і допомагає армії. Свої роботи вона реалізовує на благодійних аукціонах, а виручені кошти вкладає у збори для ЗСУ. За словами семикласниці, подяки від волонтерів та захисників — її найбільша мотивація.
«Ніколь малює для нашої скорої перемоги»
— Я сама в дитинстві закінчила художню школу, але своє життя присвятила банківській справі. Тому щаслива допомогти своїй дитині реалізувати талант. Малювати вона почала у два роки. Пізніше почала відвідувала заняття, — каже «ФАКТАМ» мама юної художниці Ірина Вихрова. — Донька — студентка онлайн-платформи OpenArtAcademy, закінчила 5 клас Сумської спеціалізованої школи № 7 ім. Максима Савченка. Крім того, вона студентка IT Step Академії та членкиня Федерації Taekwondo ITF України. Ніколь дуже пишається тим, що вона волонтерка БФ «Ми тут — Північний форпост», де вкладає серце у добрі справи та підтримку спільноти. Вона активно розвиває свою творчість та бере участь у благодійних і мистецьких проєктах. Донечка відома своїми роботами, виконаними в традиційних українських техніках.
ВІДЕО ДНЯ
Своїми картинами Ніколь Вихрова розповідає про Україну
— Розкажіть детальніше про волонтерство Ніколь.
— Коли дитина бере участь у волонтерстві, допомагає сім’ї або створює мистецькі роботи, вона несвідомо передає власні думки та емоції. Все це — мовчазне звернення до світу: про підтримку, про силу і про бажання бути почутими. Ми всі працюємо на повну силу, задля нашої скорої перемоги. А Ніколь малює. Дитячий малюнок несе неабияку сильну енергію. Роботи доньки присвячені нашій нескореній долі, незалежній нації, незламному майбутньому. Картини постійно беруть участь у благодійних аукціонах, де кошти спрямовуються на підтримку українських військових. Наприклад, у галереї MODI Art&Wine Gallery в Києві на даний час триває благодійний онлайн-аукціон її робіт. Й кожен охочий може долучитися, зробивши донат на благодійний фонд «Ми тут — Північний форпост». Нещодавно роботи Ніколь купили у Фінляндії. Вона за них отримала понад 200 євро, то закрила збір на детектор для військових.
РЕКЛАМА
У розпал війни Ніколь відвідала міжнародну виставку «Творчий опір» в галереї «Art Sant Roch» міста Сере у Франції, де за донат передала декілька своїх художніх полотен французам. Волонтери благодійного фонду із Сум передавали донечці залізні уламки, щоб вона «розчавила» страшну їх енергію красою самчиківського розпису. Ніколь виконала обіцянку і віддала її поважному французу за донат.
Робота доньки «І прадіди в струнах бандури живуть…» потрапила на міжнародну виставку українських художників «Покоління війни. Третій рік» у мирній Албанії з гаслом: «Правди про війну не треба боятися, а мовчати про неї не слід…». За підтримки креативної француженки Діани Бошампс та сумського митця Романа Голуба багато створено міжнародних проектів задля популяризації України у світі. CUBIC MAP — малюнки рідних відомих місць Сумщини на кубику розлетілися по світу. Також були створені марки з копіями патріотичних робіт Ніколь на листах від діток з Японії (Хіросіма).
Ніколь об’єднала юних волонтерів БФ «Ми тут — Північний форпост»
РЕКЛАМА
Ніколь об’єднала юних волонтерів БФ «Ми тут — Північний форпост» і вони разом із тканини спанбонд зробили патріотичних пташок. Пташечки вилетіли до далекої Франції несучи вісточку про важкі часи незламної України. Мурмурацію пташок очолив горобець у касці та бронежилеті із сумкою з елементами герба прифронтового міста Суми, а серед зграї летіла маленька кумедна пташечка, створена в останній день Ніколлю у стилі українського наїву за мотивами творчості Марії Примаченко. Також Ніколь вела свій проект «Листівка захиснику». Скільки яскравих малюнків було створено, а скільки оберегів, розписаних майстринею, подаровано як символ захисту та мужності. Вона назвала їх «талісманами» — зображення сміливого звіра, що втілює силу і незламність. Діти щиро вірять, що їхні дарунки стануть тією рятівною іскрою для воїна у найважчу хвилину, що зігріють його душу і додадуть сили.
«Волонтери благодійного фонду із Сум передавали донечці залізні уламки, щоб вона «розчавила» їх страшну енергію красою самчиківського розпису», — каже Ірина Вихрова
Робота Ніколь «Воля» прикрашає кабінет мера французького міста Трей
— Знаю, що одна з картин Ніколь навіть прикрашає кабінет високопосадовця у Франції. Розкажіть про це.
— Так, це правда. Про країну, котра виборює права вільної людини, і нагадує художня робота донечки «Воля». Вона прикрашає кабінет мера містечка Трей у Франції. Ніколь підписала картину французькою: «Воля — це право бути собою за будь-яких обставин… Ми будуємо нову країну, в якій є повага до прав людини, бо тільки вільні можуть творити майбутнє, дивитися не назад, а вперед. Боротьба за волю — це боротьба за існування, за права людини та її щасливе майбутнє. Плач ще нікому не дав свободи, а борець — здобуває мир». Ще одна робота під назвою «Берегиня» була подарована міністру закордонних справ Франції Жану-Ноелю Барро. У підписі йдеться про те, що Україна: «Все це — батьківська земля, і тут дух кожного українця, який глибоко пустив коріння. І як би ворог не намагався його знищити — він все одно проросте! Українка — берегиня домашнього вогнища, свого роду. Вона — уособлення нашої країни, котра має бути цілісною, єдиною та щасливою. Ми маємо про це говорити всьому світу».
РЕКЛАМА
— В якому стилі доньці найбільше подобається творити?
— Вона використовує різноманітну техніку: малює фарбами гуашшю, аквареллю. Подобаються дуже акрилові фарби. Малює також олівцем, фломастером. Нещодавно спробувала малювати в стилі зентангл або дудлінг. Це така графіка, коли багато мілких декоративних деталей промальовуєш чорною фарбою, тушшю чи просто фломастером.
Ще Ніколь малює в традиційних жанрах: живопис, декоративна картинка. На даний момент вона інтенсивно популяризує слобожанський розпис у старобільській техніці — давнє ремесло, яке під натиском радянської влади було майже забуте. Відродження цієї унікальної традиції відкриває нові перспективи для збереження культурної спадщини та розвитку мистецтва. Ніколь закохалася у слобожанський розпис, відчувши магію народного мистецтва. Особливість розпису в тому, що він малюється пальчиками і в основному по колу. І цікавий момент — ваш пальчик залишає назавжди свій відбиток. І цей мазочок ніколи і ніхто не у змозі повторити і його нереально зробити за допомогою пензлика. Майстри слобожанського розпису можуть навіть не підписувати свої роботи. Ніколь відчуває, що повинна це робити, бо цим розписом прикрашали побілені стіни сільських хат, кухонні дошки, весільні скрині Слобідської України. Його малювали скоріше за все і предки Ніколь, бо її коріння саме тут.
«Ніколь закохалася у слобожанський розпис, відчувши магію народного мистецтва», — розповідає Ірина
Суми — це найбільше місто північної Слобожанщини. У 17 ст. до Слобідської України тікали з Правоборежної та Лівобережної України селяни, тому що тут були вільні землі. Люди утворювали слободи. Звідси і назва Слобідська Україна — Слобожанщина. Крім того, Ніколь має велике бажання навчитися писати шрифтом «Рутенія». Він створений на історичних українських почерках Василя Чебаника.
Раніше «ФАКТИ» писали про школярів з Рівненської області, які велопробігами наближають перемогу, а найкращий стимул для дітей, коли їм пишуть вдячні військові.
Фото надані Іриною Вихровою